Абітурієнту

З роботи кранівника починається будівництво нового будинку, закладається перша плита. Праця дуже напружена, найбільша концентрація - під час прикріплення вантажу і відриву його від землі. Потрібно правильно сприймати і тлумачити сигнали стропальника. 

Працювати доводиться на великій висоті (до 80 метрів), в обмежених умовах, забиратися в кабіну доведеться по сходах двічі-тричі на день. 

Машиністи, які керуватимуть сучасними будівельними кранами, повинні мати глибокі знання й практичні навички.  Адже від цього залежить успішна робота великих колективів, які беруть участь у будівництві тих чи інших об’єктів. Та для  цього машиністу крана  необхідно знати як принцип роботи машини, так і охорону праці.

• гарне фізичне здоров'я;
• хороший зір;
• гарна моторна пам'ять;
• швидкість реакції;
• витривалість;
• відповідальність;
• дисциплінованість;
• уважність.

 Соціальна значимість. По мірі зростання населення планети та попиту на якісний рівень життя, необхідно будувати більше житла і більше споруд громадського призначення. Будь яке будівництво об'єктів (навіть середнього розміру) неможливе без підйомних механізмів. Підйомні крани також використовуються на промислових підприємствах. Не помітити ці великі високі машини складно. Звісно, послуги вмілого кранівника добре оплачуються, в Україні заробітна плата машиніста крана від 4000 до 15000.

Масовість та унікальність професії. Людина з такою професією не повинна боятися висоти і знати основи фізики та геометрії. До роботи кранівником не можна допускати нервових людей, адже один різкий рух може привести до аварії. Машиніст крану може переїхати в інше місто країни і навіть за кордон – адже подібними машинами підіймають вантаж усюди. Крани бувають різних типів: поворотні і не поворотні, стаціонарні та пересувні, з різним типом рухомої платформи, самостійно підйомні, кран-балки, стрілового та мостового типу і багато інших видів. Машиніст, котрий досконало володіє технікою роботи на одному підйомнику, може знати, як керувати іншим типом крану.

Ризик професії. З висоти кабіни кранівника, мабуть, відкривається дивовижний вид на простори. Особливо красиво дивитись у відкрите море тим кранівникам, що працюють в портах. Але часу на глядіння в далечінь у цих професіоналів немає. Адже один невірний рух може нанести великої матеріальної шкоди, поставити під загрозу життя людини, життя самого кранівника. Через нестаток технічних спеціалістів на сьогоднішній день, будівні та монтажні підприємства згодні платити гідну зарплатню людям цієї професії.

Домінуючі види діяльності професії машиніст крана (кранівника):

• прибуття на об'єкт і вибір місця для роботи;
• техогляд крана (перевірка справності і регулювання гальм, гаків, кріплення тросів, вантажозахватних пристосувань, дії запобіжних пристроїв);
• установка крана на опори;
• стропування (закріплення) вантажів;
• управління краном за допомогою системи управління крана (рульове колесо, важелі, педалі);
• виробництво вантажно-розвантажувальних робіт (рухомого складу автотранспорту, будівельних конструкцій, обладнання та матеріалів);
• виробництво підйомно-транспортних робіт;
• транспортування деталей і вузлів до місць складання виробів;
• укладка деталей, виробів і тарного вантажу;
• забезпечення монтажу збірних конструкцій будівель, споруд і т. д.;
• технічний догляд і профілактичний ремонт автокрана;
• підтримка і укладання труб (у випадку роботи на крані).

• будівельні організації;
• будівельні майданчики;
• цеху підприємств;
• пристані;
• автотранспортні організації;
• підприємства електромереж;
• вантажні залізні дороги;
• підприємства зв'язку.

• стропальник;
• машиніст екскаватора;
• машиніст бульдозера.

Основні обов'язки

• Керуючи великою машиною, кранівники піднімають плити, ємності з бетоном, інші будівельні матеріали вагою в кілька тонн. Кілька неправильних дій і будова не буде вже таким міцним і якісним, а це пряма небезпека для життя її жителів. Найчастіше вантаж піднімається із землі або транспортного засобу на верхні поверхи будівельного майданчика;
• Режим роботи підйомного крана ділиться на три складові: захоплення вантажу, переміщення і розвантаження, повернення у вихідне положення. При цьому найбільше навантаження на механізми крана - в момент підняття вантажу. Майстерність кранівника полягає в тому, щоб якомога плавно виконати цю дію, не втрачаючи швидкості і часу;
• Ця професія не рекомендується людям із захворюваннями серця або підвищеним тиском, а також тих, хто має вестибулярне порушення, порушення відчуття рівноваги, люди бояться висоти.

МОЯ ПРОФЕСІЯ - КУХАР!

У Центрі підготовки і перепідготовки робітничих кадрів №1 ви зможете здобути чудову професію КУХАРЯ та розпочати власну професійну кар’єру.

У нашому навчальному закладі ви здобудете теоретичні знання зі спецдисциплін: 

• «Технологія приготування їжі»,
• «Устаткування підприємств громадського харчування»,
• «Організація підприємств громадського харчування», а також фахові практичні вміння і навички.

Досвідчені викладачі й майстри виробничого навчання навчать вас професійному та якісному приготуванню різноманітних страв, як зробити розкішним і святковим повсякденний обід, сформують вміння нарізати овочі, красиво викласти гарнір, акуратно доповнити страву соусом.

Вивчаючи ази кулінарного мистецтва, ви розширити свій кругозір, набудете необхідного досвіду. Ви оволодієте не лише технологічним процесом приготування страви, але навчитеся правильно підбирати посуд, інструменти, інвентар, зрозумієте процеси, що проходять з продуктами при тепловій обробці, тобто - зробити перші кроки в країну кулінарних звершень!

Матеріально-технічна та навчально - методична бази ЦППРК №1, виробнича практика у закладах громадського харчування міста та літня виїзна практика забезпечують можливість підготовки кваліфікованих КУХАРІВ відповідно до сучасних вимог. Застосування лекційно-практичної системи, у викладанні навчальних предметів, інтерактивних форм навчання, особистісно зорієнтованого підходу позитивно впливає на розвиток пізнавальних та творчих здібностей учнів, що безумовно забезпечує високий професійний рівень підготовки кваліфікованих спеціалістів.

СУЧАСНИЙ КУХАР

Він одночасно професіонал, художник, дієтолог, психолог і, навіть, чарівник.

Професія кухаря займе належне місце у твоєму житті. Завдяки їй ви зможете бути корисними не лише для себе, а й для усього суспільства, для рідної держави.          Ваша професія – ваша гордість!

На перший погляд, нічого надзвичайного в кулінарній професії немає. Адже в кожній сім'ї щодня готують обід. Проте, вивчивши історію кухарського мистецтва, починаєш розуміти, що приготування їжі - це справжня наука.

Кухар повинен розрізняти всі відтінки смаку і запахів.

Кухар повинен володіти особливою рухливістю рук і пальців, тому що безперервно вимушений чистити, різати, перемішувати. На стіл страву необхідно подати красиво, тому кожний кулінар - трохи художник, чудово відчуває поєднання кольорів. Готове блюдо - завжди унікальний, неповторний натюрморт. Крім всього іншого кухар повинен відмінно пам'ятати рецепти багатьох страв і тонкості їхнього приготування.

Харчування — невід’ємна частина життя людини, тому кухарі потрібні скрізь і завжди. Кожен день кухарі смачно годують дорослих і дітей в самих різних закладах. Свій кухар є в школі, лікарні, дитячому садку. Велика кількість кухарів працюють у різних кафе, ресторанах, пунктах швидкого харчування. Люди цієї професії завжди були шановані в суспільстві, адже від них залежить престиж того чи іншого закладу харчування. Зараз з’являється можливість відкривати невеликі кафе, кафе-закусочні, кафетерії, суші-бари. Людям подобаються такі заклади харчування, де їх привітно зустрічають та смачно готують, де вони відчувають турботу, повагу і увагу. Тому саме такий заклад не буде порожнім, а його власник та кухар матиме моральне задоволення та пристойний прибуток.

Різновиди професії

Шеф-кухар складає заявки на необхідні продовольчі товари, напівфабрикати та сировину, забезпечує їх своєчасне отримання зі складу, контролює терміни, асортимент, кількість, якість їх надходження та реалізації. Забезпечує на основі вивчення попиту споживачів різноманітність асортименту страв і кулінарних виробів, складає меню. Здійснює постійний контроль над технологією приготування їжі, нормами закладки сировини та дотриманням працівниками санітарних вимог і правил особистої гігієни. Здійснює розстановку кухарів та інших працівників виробництва. Складає графік виходу кухарів на роботу. Проводить бракераж (зняття проби) готової їжі. Організовує облік, складання і своєчасне подання звітності про виробничу діяльність,впровадження передових прийомів і методів праці.

Кухар-кондитер спеціалізується на кондитерських виробах.

Кухар-технолог організує процес приготування продуктів. Визначає якість сировини, розраховує її кількість для отримання порцій готових продуктів, калорійність добового раціону, складає меню та прейскуранти. Розподіляє обов'язки в бригаді кухарів. Контролює процес приготування кулінарної продукції, розробляє рецепти нових фірмових страв і складає на них технологічні карти. Оформляє необхідну документацію, інструктує кухарів. Веде повний облік матеріальних цінностей, обладнання, сировини, готової продукції.

Кухар повинен володіти такими якостями:

Розвинуте зорове та нюхове сприйняття, гарний смак, творча уява, фізична витривалість, хороша зорова і образна пам'ять, довготривала словесно логічна пам'ять, терплячість, спостережливість і доброзичливість.

Синоніми слова "кухар".

Кулінар - людина, майстерна в кулінарії, кухар.Куховарка, кухарка - у побуті жінка, котра готує їжу.Кашевар - кухар у військовій частині або в робочій артілі (спец.).Кок - морський, судновий, корабельний, матроський кухар. Офіцерський називається саме "Кухар".Кухмістер (від нім. Chenmeister) - кваліфікований кухар чи утримувач невеликого ресторану, їдальні (застар.).

ІСТОРІЯ ПРОФЕСІЇ

Професія кухар розвивалася разом з цивілізацією, так що можна сказати, це найдавніша професія.

Перші страви виглядали просто як обпалені на відкритому вогні напівсирі шматки м'яса або риби. Вогнем люди користувалися як мінімум з середнього палеоліту, але це не були кухарі.

Про перших професіоналів, що заробляли таким ремеслом на життя, свідчать позначки грецької цивілізації на острові Крит 2600-го року до н.е.

Можна сміливо припустити, що в більш давніх культурах Єгипту, Фінікії і Шумер також були професійні кулінари, що працювали для сімей знатних людей і правителів. Пізніше з'явилися такі поняття, як санітарні норми, що регулювали роботу таких фахівців.

У найдавніших писемних пам'ятках Вавилона, Єгипту, Китаю і арабського Сходу вже містяться записи окремих кулінарних рецептів.

Історія розвитку людства від найдавніших часів до наших днів знала небачені злети кухарського мистецтва і такі ж різкі падіння. То їжу підносили до небес, вважаючи її одним з найкращих задоволень, то ставилися до неї мало не з презирством, вважаючи, що навіть розмови про продукти і страви "негідні істинного джентльмена".

Від покоління до покоління передавали люди досвід приготування їжі. Вони дбайливо зберігали всі традиції, пов'язані з їжею, розуміючи, що їжа - основа життя, здоров'я і благополуччя.

Довгий час приготування їжі в Україні було справою суто сімейною. Відала їм, зазвичай, найстарша за віком жінка в сім'ї.

Приготування їжі виділилося в окрему спеціальність тільки в XI ст., хоча згадка про кухарів-професіоналів зустрічається в літописах вже в Х ст.

Наші кухарі зберігали традиції народної кухні, яка служила основою їх професійної майстерності, про що свідчать найдавніші писемні пам'ятки "Домострой" (XVI ст.), "Розпис до царських страв" ( 1611-1613 рр.), столові книги Патріарха Філарета та боярина Бориса Івановича Морозова, витратні монастирські книги тощо.

У них часто згадуються народні страви: юшки, каші, пироги, млинці, киселі, кваси, меди.

Розвиток професійної кулінарії пов'язаний з появою підприємств поза домашнього харчування. Виникли вони ще в Стародавній Русі. Спочатку це були корчми (від слов'янського кореня "корм"), в яких подорожні могли знайти притулок і їжу.

Потім з'явилися придорожні трактири (від лат. "Trakt" шлях, потік) готелі з обіднім залом і кухнею. У той же час поряд з трактирами у великих містах стали з'являтися ресторації (від фр. "Restauration" - відновлення).

У царській Росії перша кулінарна книга "Поварені записки" була складена С. Друковцовим у 1779 р. Перша кулінарна школа була відкрита в Петербурзі 25 березня 1888 з ініціативи професора І. Є. Андрієвського та кулінара Д.В.Каншина.

Для порівняння - перша кухарська школа в Європі з'явилася в XIX столітті в Англії, потім кулінарні школи почали з'являтися і в інших країнах. У Франції вважалося, що навчатися кухарської справи треба з 6-7 років, інакше кухар не зможе бути по-справжньому майстерним.

Історична легенда

Ще в Стародавній Греції виник культ Акслепія, міфічного лікаря-цілителя, який отримав в Римі ім'я Ескулап. Його дочка Гігея вважалася покровителькою науки про здоров'я, а вірною помічницею їх була куховарка Куліна.

Народ привласнив Куліні ім'я десятої музи, яких до неї було дев'ять. У римлян десята муза так і називалася Кулінарія. Вона стала покровителькою кухарської справи, що отримала таку ж назву "кулінарія" (від лат. Culina кухня).

Хронологія появи деяких страв

• Приблизно 10 тис. років до н.е. У раціоні людини з'явилися пиво і хліб (пиво в пляшки розлили в 1568 році).
• Приблизно 6 тис. років до н.е. Поява сиру.
• Приблизно 3 тис. років до н.е. Люди навчилися варити суп.
• У 1500 році до н.е. Розпочато вживання шоколаду. Плитка шоколаду з'явилася лише в 1849 році, а молочний шоколад - в 1875.
• Приблизно у 1000 році до н .е. Вперше засолені огірки.
• Приблизно у 500 році до н.е. Приготовлена перша ковбаса.
• У 490 р. до н.е. Зварені перші макарони. Перший кулінарний рецепт макаронів із сиром записаний в 1367 році. У 1819 році винайдені спагетті.
• У 4 столітті до н.е. Записаний перший з тих, що дійшов до нас, рецепт салату (салат з білих бобів).
• 2 століття н.е. Вперше приготовані суші (японське блюдо з рису і морепродуктів).
• 7 століття. Створено рецепт знаменитої корейської квашеної капусти кім-чи.
• 15 століття. Вперше виготовлені млинці.
• Винайдені "хот-доги" (hot dogs) - булочки з сосискою, що стали національним блюдом американців.
• Вперше випечені бублики.
• Вперше створена технологія виробництва "повітряної кукурудзи" (попкорну).
• 1680-і роки. З'явився смажена картопля по-французьки.
• 17 століття. У світове меню увійшов кетчуп.
• Крекери.
• Винайдено соус майонез.
• З'явився лимонад (тобто газований безалкогольний напій).
• Вперше виготовлено желе.
• Записаний рецепт яловичини по-строганівськи (бефстроганів).
• Заморожені продукти. Поява індустрії напівфабрикатів.

Професія машиніст бульдозера вважається істинно чоловічою. У сучасному будівництві не можна обійтися без важкої будівельної техніки, зокрема бульдозерів. Їх застосовують при будівництві доріг, будівель, мостів і різних комунікацій. Одним з найголовніших чинників, що забезпечують популярність професії, є висока заробітна плата (від 5000-12000 грн.).

Але варто врахувати, що робота "машиніст бульдозера" досить складна, робочий день може бути більше 8 годин. Крім цього, на робочого покладається висока відповідальність. У процесі роботи машиніст виконує планування будівельного майданчика, засипку траншей, зрізання ґрунту. Для роботи в небезпечних або несприятливих умовах робітник повинен відповідати індивідуальним вимогам професії. Робоче місце машиніста - це кабіна бульдозера. Основні операції - це підйом і опускання відвалу, пересування будівельного транспорту. Ремонт і догляд за довіреною технікою також здійснює машиніст бульдозера. Вахта - один з найбільш поширених форматів такої роботи, місця відряджень можуть перебувати в різних частинах країни.

Індивідуальні вимоги.

Для освоєння професії машиніста людина повинна володіти такими якостями:

• Міцне здоров`я.
• Сила і витривалість.
• Гострота відчуттів.
• Велика швидкість реакції.
• Розвинений окомір.
• Зорова пам`ять.
• Знання технічних особливостей.

Вимоги до фахівця.

Машиніст бульдозера повинен знати:

• Складові частини і принцип роботи бульдозерів і допоміжного обладнання.
• Способи монтажу навісних установок.
• Причини виникнення поломок і способи усунення несправностей.
• Правила розробки грунту на різних глибинах.
• Техніку пошарового засипання і відсипання ґрунту.
• Уміння читати креслення і ескізи.
• Знати норми витрат і характеристики паливно-мастильних матеріалів.
• Норми і вимоги виконуваних робіт.
• Правила надання допомоги при травмах на будмайданчику.
• Правила охорони праці і розпорядок робочого дня.

Медичні протипоказання.

Професія "машиніст бульдозера" протипоказана людям, які мають такі захворювання:

• Патологічні захворювання серцево-судинної системи.
• Поганий зір, звуження поля огляду, дальтонізм.
• Зниження функцій вуха, глухота.
• Порушення роботи вестибулярного апарату.
• Патології опорно-рухового апарату.
• Бронхіальна астма.

ПРОФЕСІЯ: ОФІЦІАНТ

          Стрімкий розвиток ресторанного і готельного бізнесу визначає потребу в підготовці кадрів. На сьогодні професія офіціанта є однією з найбільш затребуваних у нашій країні. Ця професія підходить як для дівчат, так і для юнаків, для всіх, хто хотів би мати хороший заробіток на своєму життєвого шляху.

          Є професії, які не користуються популярністю в переважної більшості людей. Це про офіціантів. Так уже повелося: люди думають, що і я так би зміг, нічого тут складного немає. Та невже? Уміння бачити так, якби у тебе було 10 пар очей, мати пам'ять суперкомп'ютера, уміння попередити конфліктну ситуацію, бути вихованим, толерантним, уміти підтримати бесіду, і, багато чого іншого, і, при цьому бути ненав'язливим і непомітним. Тобто, бути одночасно кухарем, педагогом, психологом, маркетологом і, якщо потрібно, - поліцейським.

          Офіціант (від латин. officium - "посада, послуга") - професія сфери громадського харчування.

          Вона з'явилася разом з ресторанами європейського типу в середині XIX століття у великих містах. У корчмах обов'язки офіціантів виконували хлопчики з селянських сімей, які навчалися цьому ремеслу протягом чотирьох років, починаючи з мийників посуду і прибиральників. Цікаво, що чайові здавалися в загальну касу і у кінці робочого дня ділилися порівну між усіма працівниками.

          Багато відомих осіб починали свій трудовий шлях саме з професії офіціанта. Наприклад, Ален Делон підробляв у пивній, Бред Пітт - у ресторані швидкого харчування.

          На сьогодні професія офіціанта є однією з найпопулярніших у нашій країні. Вона надзвичайно складна, але дуже цікава.

Адже офіціант уособлює перед споживачем всю складну ланцюг,що включає такі проміжні ланки, як збір врожаю, його зберігання і переробка, транспортування, приготування їжі. У цьому ланцюзі він служить останнім її ланкою, єдиним живим представником величезної армії хліборобів, тваринників, транспортників, працівників харчової промисловості, кухарів, кондитерів, механіків, які мають безпосередній контакт з споживачем. Офіціант може "красиво" піднести результати праці всіх цих людей, а може й "змазати" їх, тобто своєю неправильним поведінкою викликати у споживача невдоволення.

          Від якості обслуговування відвідувачів, тобто від офіціанта, залежить, чи завітає відвідувач у цей заклад харчування наступного разу, повертатиметься сюди постійно, або забуде про його існування.

Офіціант – професіонал не допустить, щоб відвідувачі залишилися невдоволені проведеним в ресторані увечері, і постарається створити для них саму дружню атмосферу.

Дехто може закинути нам, що вже роботи обслуговують гостей, як в японському ресторані, або шимпанзе – в китайському. А ви спробуйте з ними поговорити.

          Кожного року Центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів №1 випускає 30 спеціалістів, які дуже затребувані на ринку праці міста і на протязі останніх 10 років ця спеціальність знаходиться в першій трійці ТОП – листа. Виробничу практику учні проходять в ресторанах міста, літню практику – на підприємствах морського узбережжя. Після закінчення Центру учні мають можливість продовжити навчання, підвищити свою кваліфікацію.

          Стартуй разом з нами!

Статут офіціанта

          Професійна поведінка формується в залежності від психологічних якостей офіціанта і з урахуванням використання знань психології і правил етикету.

          Офіціант повинен володіти професійними здібностями, тобто бути професійно придатним.

Професійна придатність до роботи офіціанта визначається психологічними якостями, якими він повинен володіти:

• вміння спілкуватися з людьми;
• витримка, емоційна стійкість, врівноваженість, самовладання;
• спостережливість і пам'ять;
• здатність відчувати настрій іншої людини, чуйність;
• ерудиція, виразна мова, багатий запас слів, правильна вимова;
• чутливість до розрізнення форми, кольору, величини;
• вміння розподіляти і перемикати увагу;
• швидкість і точність підрахунку;
• вміння розбиратися в людях.

          Офіціант повинен бути хорошим психологом , що дозволить йому:

• розуміти поведінку споживачів і надавати на них цілеспрямований вплив для створення оптимальних умов обслуговування;
• добре розбиратися в собі і свідомо керувати своїми почуттями та емоціями;
• добре знати своїх колег по роботі і підтримувати відносини товариства і взаємодопомоги.

          Реакцію споживачів на дії офіціанта багато в чому визначають їх темперамент і характер.

          Щоб правильно оцінити особистість, слід бути обережним і не судити про людину по першому враженню. Це дуже важливо в процесі спілкування офіціанта з споживачами.