Електрогазозварник - робітник, спеціаліст по зварюванню.

ПРОФЕСІЯ «СТРОПАЛЬНИК»

Стропальник — це той, хто вміє якісно та правильно підготувати вантаж до переміщення, а також стежить і коригує переміщення вантажу підйомним краном.

Що робить стропальник

Стропальник відповідає за правильне розміщення вантажу, його ув’язку та підвішування вантажу за спеціальні стропи. Він причеплює вантаж до крана та робить так, щоб під час переміщення вантажу він тримався міцно та надійно. Після переміщення стропальник відчеплює вантаж від крана.

Стропальник вміє визначати вантажопідйомність крана й у залежності від ваги та характеру вантажу підбирає необхідні для роботи стропи. Під час переміщення вантажу стропальник працює у парі з кранівником, що керує краном та здійснює переміщення вантажу.

Професія стропальника має розподіл на розряди. Загалом їх пять — із 2 до 6. Чим вищий розряд, тим вищі кваліфікаційні вимоги. Так, стропальник 2 та 3 розряду працює з простими вантажами, 5 — із вантажами середньої складності та 6 — зі складними та особливо відповідальними вантажами.

Скільки отримує стропальник

Заробітна плата стропальника залежить від розряду спеціаліста (стропальники 5-6 розрядів зазвичай отримують вдвічі більше, ніж спеціалісти 2 розряду), роботодавця та його місця розташування. Деякі роботодавці пропонують премії та погодинну оплату праці.

В середньому «Стропальник» в Україні заробляє 14500 грн. Це медіана заробітних плат за даними з 22 вакансій, розміщених на Work.ua із заголовком «Стропальник» за останні 3 місяці. Діапазон, що містить медіану, виділено на графіку.

Які навички потрібні стропальнику

• Розуміти специфіку роботи підйомних кранів.
• Знати, як визначити вантажопідйомність крана.
• Вміти візуально визначати масу та центр ваги вантажу, що переміщується.
• Вміти визначати оптимальний спосіб фіксування різноманітних вантажів.
• Знати правила стропування, безпечного піднімання та переміщення вантажів різної ваги (у залежності від розряду).
• Вміти підбирати відповідні стропи та вантажозахоплювальні пристрої у залежності від вантажу.
• Знати терміни експлуатації, вантажопідйомність, методи та строки випробування стропів.
• Знати знаки та сигнали, що подаються від стропувальника кранівнику.
• Бути уважним до деталей, стресостійким.
• Мати гарний зір, слух і швидку реакцію.
• Знати правила техніки безпеки та суворо дотримуватися їх.
• Вміти надавати першу медичну допомогу.

Переваги та недоліки в роботі стропальника

• Можливість постійного підвищення кваліфікації та розряду.
• Можливість впливу на заробітну плату через підвищення розряду.
• Висока затребуваність професії.
• Робота для тих, хто любить точність та акуратність.
• Робота на відкритому повітрі за будь-який погодних умов або робота у вологих і холодних або дуже спекотних приміщеннях.
• Високий ризик фізичних травм.
• Фізично важка робота.
• Висока відповідальність: неправильне закріплення вантажу може призвести до падіння крану з нанесенням збитків або травмуванням людей.

                    Наскільки затребувані стропальники

Стропальники дуже затребувані під час проведення будівельних та ремонтних робіт. Особливо великий попит на цих спеціалістів у великих містах, де розвинена промисловість, є великі склади, залізничні станції, морські та річкові порти, ведеться активне будівництво та ремонт. У сільській місцевості та малих містах професія стропальника не має такої затребуваності та оплати праці, як у великих містах.

Назва професії походить від слова «строп» — здебільшого металевого тросу з петлями, що використовується для підвішування вантажу до гака вантажопідіймального механізма

Професійна термінологія

• Віра— уверх; піднімати
• Майна— униз; опускати

ПРОФЕСІЯ «ТРАКТОРИСТ-МАШИНІСТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА»

Хто такі трактористи-машиністи

Згідно з довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, тракторист-машиніст — робоча спеціальність, сферою діяльності якої є виконання сільськогосподарських і меліоративних робіт на колісних і гусеничних тракторах

Серед кваліфікаційних вимог — професійно-технічна освіта або повна загальна середня освіта та курсове навчання за програмами підготовки тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва в закладах освіти. Необхідно мати посвідчення тракториста-машиніста на право керування тракторами, видача яких проводиться територіальними органами Держпродспоживслужби.

Короткий опис

Професія, що потрібна селу і народному господарству України і не тільки України є професія тракториста – машиніста сільськогосподарського виробництва.

Трактор — основна машина в сільському господарстві, за допомогою якої обробляють грунт, виконують основні роботи по догляду за культурними рослинами, перевозять вантажі тощо. Кожний п’ятий працівник сільського господарства — тракторист.

Ця цікава і романтична професія для тих хто любить природу  відкриває широкі можливості для вдосконалення професійної майстерності та втілення на практиці творчих задумів. Сучасний трактор — машина дуже складна, в її конструкції поєднані досягнення багатьох наук — теплотехніки, гідравліки, механіки, електроніки, конструювання, технології машинобудування, а також наук, пов’язаних з експлуатацією тракторів

Сучасний тракторист володіє знаннями та навиками багатьох сільськогосподарських професій: водія, саме тракториста, механіка, знає будову і правила експлуатації тракторів і сільськогосподарських машин,  систему технічного обслуговування машинно-тракторного парку, ознаки основних несправностей і способи їх усунення. Він має  необхідні знання основних правил агротехніки і прогресивної технології механізованих робіт з вирощування сільськогосподарських культур.

Тракторист-машиніст працює на гусеничних і колісних тракторах з причіпними, навісними та напівнавісними сільсько­господарськими машинами і знаряддями, на зернових і спеціальних збиральних комбайнах. Тракторист виконує механізовані роботи з обробки ґрунту, внесення мінеральних та органічних добрив, а також посіву, посадки сільськогосподарських культур і догляду за рослинами.

Завдання та обов'язки:

Самостійно виконує сільськогосподарські та інші механізовані роботи на колісних і гусеничних тракторах з потужністю двигуна до  73,5 кВт (до 100 к. с.), сільськогосподарських машинах, що агрегатуються  з  тракторами цієї потужності згідно з вимогами агротехніки  та агротехнології. Комплектує машинно-тракторні агрегати. Виконує транспортні роботи на тракторах з дотриманням правил дорожнього руху та правил перевезення вантажів.

Виконує щозмінне технічне обслуговування та періодичне технічне обслуговування  тракторів, сільськогосподарських машин, на яких працює. Визначає несправності тракторів, причіпних і начіпних знарядь та інших машин, що з ними агрегатуються, усуває їх. Самостійно виконує технологічні регулювання робочих органів сільськогосподарських та інших машин і пристроїв до них.

Читає нескладні машинобудівні креслення, схеми, користується інструкціями з експлуатації машин. Раціонально використовує паливно-мастильні, гумо-технічні та інші експлуатаційні матеріали і запасні частини. Виконує слюсарні роботи середньої складності з технічного обслуговування та ремонту тракторів, сільськогосподарських та інших машин, що з ними агрегатуються. Ремонтує, складає і регулює вузли та  агрегати середньої  складності тракторів і сільськогосподарських машин із  заміною окремих частин і деталей. Готує трактори, сільськогосподарські та інші машини і знаряддя до  зберігання.

Повинен знати:

-  правила, способи й особливості виконання сільськогосподарських та інших робіт машинно-тракторними агрегатами згідно з вимогами агротехніки та  агротехнології;

- будову, принцип дії колісних і гусеничних тракторів; вимоги до комплектування машинно- тракторних  агрегатів  для виконання механізованих робіт;

- ознаки та причини основних несправностей тракторів, сільськогосподарських та інших машин і способи їх усунення;

- системи технічного обслуговування, ремонту тракторів, сільськогосподарських та інших машин; правила дорожнього руху та перевезення вантажів;

- правила зберігання та способи захисту від корозії тракторів, сільськогосподарських і інших машин;

- основи організації, оплати праці й соціально-трудових відносин у сільськогосподарському виробництві;

-  основні властивості паливно-мастильних матеріалів та охолоджувальних рідин; способи виконання слюсарних робіт під час технічного обслуговування та ремонту тракторів, сільськогосподарських та інших машин, що з ними агрегатуються;

-   методи виявлення і способи усунення дефектів у роботі машин та окремих агрегатів, зміст і правила оформлення первинних документів з обліку роботи машин (облікового листа тракториста-машиніста, шляхового листа та інших документів);

-  норми виробітку і витрати паливно-мастильних матеріалів на виконання основних механізованих робіт, шляхи зниження собівартості виконуваних робіт, методи та засоби підвищення продуктивності праці;

-   правила і норми з охорони праці, виробничої санітарії та  пожежної безпеки під час експлуатації та обслуговування тракторів, сільськогосподарських та інших машин, вимоги законодавства з питань охорони навколишнього природного середовища.

Повинен уміти:

самостійно виконувати сільськогосподарські роботи на самохідних зерно- i кукурудзозбиральних машинах відповідно до вимог агротехніки та агротехнології.

Де отримати професію

Цю професію можна здобути у професійно-технічних училищах, технікумах, безпосередньо на виробництві, влаштувавшись учнем трактористом-машиністом та пройшовши відповідні професійні курси.

Переваги та недоліки професії

Кожна спеціальність має плюси та мінуси. Робота тракториста-машиніста не є виключення. Серед переваг — достойна заробітна плата, затребуваність, доступність навчання, користь для здоров'я (робота на свіжому повітрі). Недоліки — велика відповідальність, ризик травм і захворювань, сезонність роботи. Радимо визначити для себе значущість кожного критерію та швидше вирішити, чи хочете пов’язати своє життя з гулом мотору та щоденною романтикою полів водночас.

ПРОФЕСІЯ «СЛЮСАР-РЕМОНТНИК»

Короткий опис

Професія слюсаря-ремонтника дуже поширена та необхідна для будь-яких видів і етапів виробництва, де є техніка, механізми, прилади, агрегати. Це кваліфікований робітник, який обслуговує техніку на підприємствах або вдома, регулює, виконує поточний і терміновий ремонти, проводить профілактичні заходи.

Сучасне виробництво повністю механізоване. Без техніки, різноманітних механізмів і пристосувань неможливо побудувати будинок, посіяти хліб. Усе промислове виробництво засноване на застосуванні техніки, яка полегшує, а часом й цілком замінює людську працю. Навіть хатня робота нині неможлива без побутової техніки - пральних машин, кухонних комбайнів. Вся техніка, як виробнича, так і побутова потребує догляду, профілактичних заходів, ремонту, обслуговування. Переоцінити важливість професії слюсаря-ремонтника, який здійснює всі ці функції, складно, адже він забезпечує безперебійну роботу усього виробництва.

Слюсар-ремонтник - професія дуже розповсюджена. Проте, оскільки, ці фахівці потрібні для різних видів виробництва, є вузька спеціалізація слюсарів, підготовка та навчання яких ведеться саме для тієї галузі, де вони будуть працювати. Слюсар-ремонтник займається монтажем, налагодженням, регулюванням і діагностуванням механізмів. Після виявлення проблеми він проводить ремонт, заміну зламаних деталей, монтаж нових. Поточний профілактичний ремонт передбачає чищення та змащування вузлів і агрегатів, заміну деталей з терміном придатності, якій закінчився.
Слюсар-ремонтник повинен мати:

• гарний зір;
• точність і координованість рухів;
• врівноваженість;
• терпіння;
• спостережливість;
• уважність;
• високий рівень технічного та оперативного мислення;
• сенсорні відчуття;
• просторову уяву;
• концентрацію уваги;
• оперативну та довготривалу пам’ять;
• комунікабельність;
• відчуття відповідальності;
• ввічливість;
• акуратність;
• фізичний розвиток.

Слюсар-ремонтник повинен вміти:

• читати креслення та схеми;
• бути знайомим з технічними характеристиками машини, які зазначені в паспорті.

Слюсар-ремонтник повинен знати:

• технологію виробництва;
• принципи планово-попереджувального ремонту;
• властивості матеріалів;
• різновиди антикорозійних засобів і масел;
• контрольно-вимірювальні прилади і різні пристосування для ремонту;
• методи регулювання обладнання та визначення ступеня зношування деталей;
• допуски, посадки та класи точності.

Медичні протипоказання

Професія протипоказана людям, які страждають хворобами опорно-рухового апарата, дихальних органів (бронхіальна астма), захворюваннями серцево-судинної системи, що схильні до алергійних захворювань, а також виражені дефекти зору і слуху, психічні розладиди.

Споріднені професії

Слюсар-сантехнік, токар, фрезерувальник.

 Ринок праці

Професія слюсар-ремонтник  необхідна  в машинобудуванні, і на будівництві, і в хімічній промисловості, і в фермерському господарстві, бо машини і механізми стали невід’ємною частиною нашого життя. Переоцінити важливість даної професії складно, адже безперебійну роботу будь-якого виробництва забезпечує саме слюсар-ремонтник.

Де отримати професію

Цю професію можна здобути у професійно-технічних училищах, технікумах, безпосередньо на виробництві, влаштувавшись учнем слюсаря та пройшовши відповідні професійні курси.

ПРОФЕСІЯ «КОНДИТЕР»

Кондитер - майстер, що виготовляє кондитерські вироби; цукерник.

Слово «кондитер» походить від італійського дієслова «candire», що означає «варити в цукрі». За випадковим збігом це слово вимовляється так, як латинське «conditor» - так древні римляни називали кухарів. Через це тих, хто виготовляв солодощі почали називати не кандирами, а кондиторами, або кондитерами.

Професія "кондитер" - складна і потребує не лише естетичного смаку та художніх здібностей від робітника, але й багатьох знань та вмінь, багато зусиль, напруження, натхнення, творчого пошуку.

Щоб досягти високого рівня, кондитер має бути наполегливим у досягненні високої мети, емоційним, але стриманим, рішучим і відповідати за рівень та якість своїх виробів.

Загальна характеристика професії

Професія кондитера – широка та змістовна, праця, яка потребує натхнення,  творчого пошуку.

Кондитер повинен знати:

технологію приготування напівфабрикатів для борошняних кондитерських і булочних виробів (начинок; фаршів);

технологію приготування оздоблювальних напівфабрикатів для борошняних кондитерських виробів (сиропів; помади; желе та прикрас з нього; масляних, вершкових, сметанних кремів; посипок);

технологію приготування дріжджового тіста та виробів з нього (приготування тіста опарним та безопарним способом та виробів з нього);

технологію приготування бездріжджових видів тіста та виробів з нього (тіста для млинчиків та виробів з нього; вафельного тіста та виробів з нього; прісного здобного тіста та виробів з нього; пряничного тіста та виробів з нього; бісквітного основного тіста та виробів з нього);

технологію приготування тістечок і тортів масового попиту (нарізних і поштучних тістечок з різних видів тіста; простих тортів масового попиту з різних видів тіста);

правила організації виробництва та обслуговування;

основи малювання та ліплення;

правила експлуатації відповідних видів технологічного обладнання, виробничого інвентарю, інструменту, ваговимірювальних приладів, посуду, їх призначення та використання в технологічному процесі;

правила і норми охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни.

Індивідуально-психологічні особливості

Для успішної праці кондитера необхідно мати:

стійкий інтерес до художньої діяльності;

добре ліпити, малювати;

розвинену творчу уяву;

тактильну, температурну чутливість.

До особливостей відносяться:

розвинена зорова та моторна координація,

висока ступінь координації рухів рук.

Особливі умови та фактори праці

Робота кондитера в основному проходить в цеху з 8-годинним робочим днем. Кондитер завжди затребуваний на ринку праці.

Робота кондитера вимагає високої емоційної напруги. Багато часу кондитери проводять з великою кількістю електро-, тепло-, та газоприладів. В цеху постійно висока температура та шум. Тому ці умови праці викликають іноді перенапруження і ризик помилок або навіть призводять до травматизму, перегріву, переохолодження та алергічних захворювань.

Медичні обмеження

Робота кондитера не рекомендується людям зі стійким розладом нервової та дихальної системи, туберкульозом, із захворюваннями сердечно-судинної системи, опорно-рухового апарату, ендокринних захворювань (цукровий діабет), шкірною алергією і екземою кистей рук, дефектами зору, хронічними інфекційними захворюваннями.

Перспективи

Професія кондитера творча. Ця робота, яка не потребує стереотипів, а набуті навички і знання треба перевтілювати у все нові й нові задуми та перспективи. Тому поки існує людське суспільство, будуть перспективи у робітників харчової промисловості і, зокрема, у кондитера. Оскільки на кондитерські вироби є попит у населення, то потреба у висококваліфікованих кадрах постійна.

ПРОФЕСІЯ: МОНТАЖНИК З МОНТАЖУ СТАЛЕВИХ ТА ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ

Монтажник - це людина, яка займається установкою, з'єднанням, закріпленням і підключенням різних будівельних елементів, сантехніки, систем вентиляції, тепломережі, котлів, побутової техніки і т. д. Безліч технічних фахівців займаються монтажем.

Їх послугами користуються при установці і заміні промислового обладнання, при будівництві, ремонті будівель і окремих приміщень. Різновидів цієї професії існує величезна безліч, так як монтувати можна багато чого.

Історія професії

          Ще в Давньому Єгипті будівлі монтувалися з окремих великих елементів за допомогою вантажопідйомних механізмів. Можна з упевненістю назвати людей, які виробляли установку таких будівельних блоків та плит, монтажниками. Також методом блочного будівництва було зведено фінікійські храми в кількох районах Середземномор'я. Цим об'єктам вже за 6000 років. Кораблі та човни того часу також мали безліч пристосувань і механізмів для поліпшення маневреності судна і навіть для оборони від супротивника. А значить, хтось займався монтажем такого обладнання. Щоб пояснити простіше, монтажник певного виду обладнання з'являвся тоді, коли винаходили той чи інший тип обладнання, споруди. ...

Загальна характеристика професії

          Упровадження нових технологій із застосуванням елементів, що збираються, збільшило обсяг монтажно-складальних операцій у будівельних роботах. Це стало причиною появи нової професії – монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій. Монтажники цього фаху працюють на складанні житлових будинків, промислових і громадських споруд. Вони збирають корпуси будівель, використовуючи складові елементи (блоки, панелі), що виготовляються на заводах, укладають фундаментні блоки, монтують шляхопроводи, гідротехнічні споруди, промислові печі, опори електромереж, мостів та ін. Вперше застосували монолітні залізобетонні конструкції у 1986 році в Німеччині.

Повинен знати:

• основні види деталей сталевих та збірних бетонних та залізобетонних конструкцій;
• види основного такелажного та монтажного обладнання та пристроїв;
• правила транспортування та складання конструкцій та виробів;
• способи тимчасового кріплення конструкцій;
• прості способи перевірки щільності зварювальних швів;
• основні властивості та марки бетонних сумішей;
• правила підготовки поверхонь для ізоляції;
• будову електрифікованих та пневматичних інструментів та правила роботи з ними;
• способи захисту металу від корозії.

Повинен уміти:

• зачищати стики зібраних конструкцій;
• кріпити монтажні болтові з’єднання;
• встановлювати самонарізуючі болти;
• укладати плити дорожніх покриттів;
• тимчасово кріпити конструкції;
• замонолічувати бетоном стики;
• забивати цеглою або бетоном кінці балок, борозни, гнізда, вибоїн та отворів;
• монтувати збірні перегородки та внутрішні стіни з гіпсових панелей на металевому каркасі;
• герметизувати стики спеціальними герметиками.

Професійно важливі якості і особливості

Специфіка монтажних робіт вимагає від монтажника наявності певних індивідуально-психологічних та особистісних якостей: розвинений окомір, координацію та точність рухів (щоб керувати кранівником, який подає конструкцію у монтажну зону, та встановити її у передбаченому за проектом місці); розвинену просторову уяву (щоб розбиратися в кресленнях та уявити загальний вигляд споруди). розподіл і концентрація уваги, оперативної і довготривалої пам’яті. Певні вимоги ставляться і до інтелектуального розвитку монтажника. Послідовність виконання робіт завжди обумовлена технологією, але монтажнику доводиться під час роботи вносити до неї певні зміни, зважаючи на існуючі обставини.

Медичні протипоказання

          Робота не рекомендована людям, які страждають на захворювання:

• серцево-судинної системи (гіпертонія, серцева недостатність та ін.);
• опорно-рухового апарату (які ускладнюють і обмежують рухливість рук, ніг);
• нервової системи (нав’язливі стани, непритомність та ін.);
• схильних до простудних захворювань.

          Розмір заробітку робітника залежить від його кваліфікації. Кваліфіковані спеціалісти нині успішно трудяться на будівництві і опорядженні об’єктів не лише в Україні, а й за її межами, що свідчить про їх високу професійну підготовку.

Споріднені професії

• електрозварник;
• бетоняр;
• штукатур;
• стропальник.
  
  

          Безсумнівним плюсом професії є її універсальність в плані навичок. Монтажнику одного типу обладнання легко перепрофілюватися на кілька інших спеціалізацій, якщо робота ведеться одними і тими ж інструментами. Праця монтажника сьогодні добре оплачується - зазвичай в кілька разів вище, ніж робота інженера, лікаря або вчителя. Зрозуміло, що робота на будівельному майданчику пов'язана з загрозою для життя і здоров'я - велика висота, важкі предмети над головою, оголені дроти (в деяких випадках).

Де отримати професію

Монтажників готують в професійно технічних навчальних закладах, а також безпосередньо на робочому місці. Монтаж обладнання досить часто виконують люди без відповідної освіти, адже багато чоловіків вміють працювати електроінструментами, що власне і є основною вимогою при прийомі на роботу.

ПРОФЕСІЯ «МАЛЯР, ШТУКАТУР, ЛИЦЮВАЛЬНИК-ПЛИТОЧНИК»

МАЛЯР- одна з найбільш захоплюючих і цікавих професій. Хороший маляр повинен бути справжнім художником, адже колірна оздоблення будинків і кімнат має на людину своєрідний психологічний вплив, впливає на настрій, працездатність.

Маляр виконує фарбування, обклеювання, художню обробку, ремонт внутрішніх поверхонь будівель.

Історія професії

Виникла ця професія давно. Вже близько п'яти тисяч років тому при будівництві будівель застосовували штукатурку з гіпсу і виконували малярні роботи. На території нашої країни штукатурку використовували в VI столітті до нашої ери. Храми і будівлі середньовічних міст були облицьовані мармуром або покриті різнокольоровою штукатуркою, всередині були виконані різноманітні малярні роботи. До кінця XI століття, коли перше держава досягла зеніту своєї могутності і культурного розквіту, поряд з поліпшеною обробкою, живописом, мозаїкою і облицюванням керамічними плитами, широко застосовували вапняну штукатурку.

Характер праці

          Суть роботи - внутрішня обробка житлових і нежитлових приміщень. Сюди входить вирівнювання стін, стель, дверних і віконних укосів, також поклейка різних видів шпалер на стіни і стеля. І, звичайно, жоден ремонт не обходиться без фарбування. Фарбуються в оштукатурені та вирівняні поверхні - стіни і стелі, проте в даний час дуже популярно використовувати шпалери під фарбування - на підготовлену поверхню клеяться білі шпалери під фарбування і після фарбують їх в потрібний колір. Також поклейка фотошпалер і оформлення дизайнерських конструкцій (в основному, з гіпсокартону: наприклад, декоративні шафи, ніші або світильники на стелю у формі літаючої тарілки) - для особливо вишуканих замовників. Він готує під фарбування бетонні, дерев'яні та металеві конструкції. Поверхні забарвлює вручну або за допомогою валиків, фарбопультів, пістолетів та інших пристосувань, наклеює шпалери. Він володіє прийомами роботи високоякісної і декоративної штукатурки, а також прийомами багатоколірного фарбування фасадів, будівель спеціальними синтетичними складами.

Ринок праці

Професія маляра в наш час досить поширена. Без цих фахівців неможливо уявити жодне будівництво, ні одну ремонтну або монтажну організацію. Працюють малярі і на промислових і виробничих підприємствах, заводах, в будівельних компаніях, ремонтно - будівельних та житлово - комунальних управліннях. Професія маляра має високий рівень затребуваності на ринку праці. Рівень заробітної плати маляра - високий, багато в чому залежить від місця роботи, складності завдання, рівня професіоналізму. Маляр має перспективи кар'єрного росту до бригадира, техніка. Він має можливість організувати свою справу, займатися ремонтом житлових приміщень.

 Умови роботи

Професія маляр далеко не найприємніша. Спеціаліст весь час «по лікті» у фарбі і розчинах шпаклівки, вдихає пил і шкідливі пари. Щоденна праця супроводжується фізичною втомою. Робота протипоказана людям із захворюваннями: органів дихання (хронічний бронхіт, хронічна пневмонія та ін.); серцево - судинної системи (гіпертонія, серцева недостатність та ін.); органів травлення (хронічні захворювання печінки та ін.); опорно - рухового апарату (обмежуючі рухливість рук, ніг); нервової системи (нав'язливі стани, непритомність та ін.); шкіри (дерміти, екзема та ін.)

ШТУКАТУР – кваліфікований робітник, що спеціалізується на внутрішній і зовнішній обробці будівель. Свою роботу фахівець може виконувати як вручну, так і за допомогою спеціальної затирочної машини. Ця професія займає особливе місце серед будівельних спеціальностей. Штукатури першими починають обробку будівель, створюють основу, яку потім доповнюють малярі, плиточники - мозаїчників і т.п.

Історія професії

Найдавнішими штукатурами були будівельники Стародавнього Єгипту п'ять тисяч років до н.е. Стіни будівель тоді покривали шаром гіпсового розчину, а потім фарбували. Поверх фарби наносили зображення з давньоєгипетської міфології. У Стародавньому Китаї також фарбували стіни, але не штукатурили, а просто покривали фарбою дерев'яні поверхні. Довгий час штукатурні роботи виконувалися різними фахівцями. Лише з 1932 року в наших ПТУ стали готувати штукатурів.

Характер професії

Робота штукатура полягає у виконанні вирівнюючого або декоративного шару розчину на поверхнях стін, стель та інших конструкцій. Штукатурять поверхні як всередині приміщень так і на фасадах. Штукатур готує поверхню до опорядження, готує розчин, наносить його вручну або механізованим способом на поверхню, розрівнює і затирає, штукатури самостійно замішують штукатурні, шпаклювальні, грунтувальні, декоративні, гідроізоляційні і теплоізоляційні розчини, готують поверхні для виконання робіт (у тому числі, виконують розмітку, грунтовку, прооліфлення і т.д.), виробляють накривку під забарвлення без піска, закладають шви між панелями, обштукатурюють як стіни і стелі, так і віконні та дверні укоси, ремонтують пошкоджений штукатурний шар, промаячує поверхні, а також оштукатурюють поверхню, щоб зробити її ідеально гладкою.

Ринок праці

Люди з такою професією працюють в різних організаціях. Адже не тільки будівельні компанії містять бригади штукатурів. Такі фахівці працюють ще й у великих організаціях з великим обсягом своїх приміщень, які потрібно постійно ремонтувати і перебудовувати. Працюють як в приміщенні, так і на відкритому повітрі. Можливе виконання робіт на висоті і в дуже незручних і небезпечних позах. Користується спеціальними будівельними пристосуваннями (ліси, драбини, колиски ...). Темп роботи напружений. Безумовно, ця професія дуже затребувана і коло потенційних клієнтів дуже широкий, адже ремонт роблять як приватні особи, так і компанії, підприємства. Причому, якщо будівництво, в основному, затівають в теплу пору року, то замовлення на ремонтні роботи всередині приміщень є завжди. Але тут, як і в будь-який інший професії, найголовніший чинник затребуваності - це професіоналізм та вміння самого фахівця. Так що, можна сказати сміливо - у хорошого маляра-штукатура робота буде завжди.

Умови роботи

Штукатуру необхідні фізична витривалість, рухливість тіла і рук, їх координація, відчуття рівноваги, хороший зір (гострота, колірна відмінність), розвинена суглобово - м'язова і тактильна чутливість, хороший лінійний окомір, наочно - оглядове мислення і пам'ять. Він повинен бути акуратним, мати художній смак. Робота протипоказана людям із захворюваннями: органів дихання (хронічний бронхіт, хронічна пневмонія та ін.); серцево - судинної системи (гіпертонія, серцева недостатність та ін.); органів травлення (хронічні захворювання печінки та ін.); опорно - рухового апарату (обмежуючі рухливість рук, ніг); нервової системи (нав'язливі стани, непритомність та ін.); шкіри (дерміти, екзема та ін.).

ЛИЦЮВАЛЬНИК-ПЛИТОЧНИК – одна з найцікавіших будівельних професій, специфіка якої полягає в тому, що лицювальник має справу в основному з внутрішніми поверхнями будівель.

Історія професії

          Зразки плиткових робіт ми знаходимо вже в давнину. Високорозвинена культура античності залишила нам багато прекрасних в художньому відношенні прикладів цієї стародавньої професії. Римляни познайомили Західну Європу, так само як і візантійці Східну Європу, з плитковими, і насамперед, з мозаїчними роботами. Професія «лицювальник - плиточник» є, таким чином, древнім ремеслом з багатими традиціями.

Характер праці

          Лицювальник - плиточник виконує обробку фасадів будівель керамічними та бетонними плитами. Виконує укладання кам'яних і бетонних ступенів зовнішніх сходів. Встановлює тумби огороджень і парапетів з тесаного каменю. Виконує облицювання набережних і прогонових будов мостів. Виконує роботи по влаштуванню плиткових підлог і облицюванню внутрішніх поверхонь стін лазень, санітарних вузлів, ванних кімнат. Сортує керамічну плитку по виду, розміром, кольором. Готує розчини, очищає поверхні перед укладанням керамічної плитки. Ремонтує облицювання поверхні.

Ринок праці

Робота лицювальника – плиточника може проходити в самих різних місцях: квартирах, приватних будинках, торгово - розважальних комплексах, офісних і бізнес - центрах, магазинах і супермаркетах, лазнях і саунах, соляріях, басейнах та інших приміщеннях, в яких потрібно облицювати поверхню. Будматеріалами, з якими доводиться працювати представникам цієї професії є:

• керамічна плитка;
• мозаїка;,
• мармур;
• граніт;
• кахель;
• керамограніт;
• штучний камінь

Плиточники можуть працювати в таких організаціях і сферах, як: державні та приватні будівельні організації; підряди, робота за договором; інші компанії та організації. Також плиточники можуть займатися власною справою і працювати на себе.

Можливі шляхи розвитку плиточника:

          Спеціалізація і освоєння суміжних областей. Плиточники можуть спеціалізуватися на укладанні конкретних видів плитки, в роботі на конкретних об'єктах. Професія має 2 - 5 розряди, припускає наступне зростання: молодший спеціаліст - старший фахівець - провідний спеціаліст - бригадир. Подальше зростання передбачає підвищення рівня освіти (вищу будівельну освіту).

          Також людина з професією плиточника може освоювати суміжні спеціалізації, такі як: прораб, інженер - будівельник, архітектор, паркетник, штукатур-маляр, плиточник - фасадчик, муляр і т.п.

          При цьому професія плиточника може припускати і підприємницький шлях розвитку. В даному випадку людина може почати займатися власною справою, працювати на себе або відкрити свою фірму.

Освітня підготовка

          Навчитися професії «Маляр, штукатур, плиточник – лицювальник» можна в професійно - технічних навчальних закладах.

Вимоги до індивідуально – психологічних особливостей

          Успішність професійної діяльності маляра, штукатура, лицювальника - плиточника багато в чому залежить від його психофізіологічних особливостей. Тому оптимальне пристосування працівника до професії досягається за рахунок індивідуального стилю діяльності.