Ми уже встигли пережили всі стани діяльності психіки. І зараз у нас виснаження.
Попередній стан — це була ейфорія, яка підкріплювалася дикою злістю до ворога і невичерпною гордістю за наші перемоги. Під час ейфорії ми по максимуму об’єдналися, згуртувалися, зарядилися бойовим духом. Ми могли не спати, не їсти і функціонувати на повну бойову готовність. Але для мозку енергетично важко працювати в такому стані, тому він ввімкнув для себе захисну функцію. І через це ми почуваємо себе тотально виснаженими. Через постійну тривогу можуть виникнути ознаки депресії .
Хочу, щоб ви розуміли.
Ворог знає усі ці прийоми! Він на це й розраховує.
Щоби у стані виснаження зламати нас повністю!
Залякати. Обдурити. Знешкодити.
Наш мозок потім знову ввімкнеться в режим «готовності», але зараз йому потрібно допомогти пережити це виснаження.
Як це зробити:
За будь-якої нагоди спимо, навіть якщо для цього треба випити заспокійливе, або снодійне;
П’ємо воду. Обезводнений організм не може боротися зі стресом. Вода потрібніша за їжу;
Робимо інформаційні паузи від читання новин;
Вимикаємо режим жалю за усим матеріальним. Ворог на це й розраховує, нищачи нашу інфраструктуру. Саме постійний жаль за втраченим ще більше підживлює тривогу і виснажує наш мозок.
Ми усе відбудуємо. Гроші нам на це нададуть.
Почніть складати список «що я зроблю після війни». Це допоможе вашому мозку працювати на ваш порятунок, а не на тихеньке самознищення;
Рятуйтеся гумором. Це надійний щит для мозку, щоб трохи знизити кортизол;
Обіймайтеся, це допоможе підвищити рівень окситоцину;
Говоріть близьким «я тебе люблю». Такі слова допомагають тримати сили.
1Олександр Пеннер
Вона складається з інформаційно-психологічних атак.
